Державне підприємство «Миколаївський науково-виробничий центр
стандартизації, метрології та сертифікації»
54029, Україна, м. Миколаїв, пр. Леніна, 11. Тел.: (0512) 34-40-66


Системи управління безпечністю харчових продуктів – вимога часу

 

СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕЧНІСТЮ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ – ВИМОГА ЧАСУ

 

Романенко І.М., директор, керівник Органу з сертифікації систем управління   

Фоміна С.В., заступник керівника Органу з сертифікації систем управління

 

     Постановка проблеми в загальному вигляді полягає в проведенні аналізу законодавства України у сфері сертифікації систем управління безпечністю харчових продуктів (СУБХП)

 

       Мета статті: звернути увагу на актуальність питання сертифікації СУБХП на підприємствах України

      З середини 80-х років ХХ ст., коли Національна академія наук США реко-мендувала використовувати підхід НАССР (Hazard Analysis and Critical Control Points, Аналіз ризиків і критичні контрольні точки) для контролю і убезпечення продукції на всьому харчовому ланцюзі, ця система отримала широке поширення і  включена до законодавчих актів більшості країн світу. Це науково обґрунтований, раціональний і систематичний підхід до ідентифікації продукції, оцінювання та контролю ризиків, які можуть виникнути під час виробництва, перероблення, зберігання та використання харчових продуктів. Принципи системи НАССР рекомендовано до практичного застосування Комісією Codex Alimentarius і є обов'язковими для країн ЄС на всіх харчових підприємствах.

   Система НАССР набула великого поширення у світовій практиці завдяки тому, що вона працює з будь-якими харчовими продуктами і з будь-якою системою виробництва.

   Система НАССР має низку переваг перед іншими системами управління: вона з високим ступенем вірогідності не допускає виробництва або розповсюдження небезпечних харчових продуктів; може бути використана для всіх ланок харчового ланцюга; розроблена спеціально для харчових продуктів і продовольчої сировини; використовує запобіжний підхід; чітко розподіляє відповідальність персоналу за безпечність продуктів; надійно захищає репутацію підприємства. А сертифікація такої системи укріплює довіру до харчової продукції та до самого підприємства.

    Законодавство України не вимагає сертифікації систем НАССР. Будь-яка ініціатива з боку виробника отримати сертифікацію системи НАССР на відповідність тому чи іншому національному або міжнародному стандарту є винятково приватним рішенням самого виробника.

    Євроінтеграційний курс України та процес гармонізації українського законодавства з нормами та правилами Європейського Союзу є одним із основних рушійних стимулів до запровадження системи НАССР в Україні.

    В Україні ще в 2002 році, в існуючій на той момент редакції Закону України «Про якість та безпеку харчової продукції та продовольчої сировини», вперше було встановлено вимогу щодо поетапного переходу виробників харчових продуктів до застосування превентивної системи внутрішнього контролю заснованої на принципах НАССР. З тих пір цей Закон неодноразово переглядався [1], проте за десять років на державному рівні мало що було зроблено в напрямку розвитку правової основи для широкого впровадження систем НАССР.

    Важливим кроком України у запровадженні операторами потужностей виробництва, процедур заснованих на принципах НАССР з метою адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу було набуття чинності Наказу МінАПК «Вимоги щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР)» від 01.10.2012 №590 (далі по тексту - Наказ) [2]. В 2014 році за основу та в цілому прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів" № 1602-18 від 22.07.2014, згідно з яким Закон України «Про безпечність та якість» викладено в новій редакції та з новою назвою «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (далі по тексту - Закон), дата набуття чинності 20.09.2015 [1].

    Вимоги Наказу №590 [2], розроблені відповідно до вимог законодавства України у сфері безпечності харчових продуктів, з урахуванням вимог міжнародного законодавства. Там, зокрема, зазначається, що оператори потужностей повинні розробити та впровадити ефективну систему НАССР, що дозволяє контролювати всі небезпечні чинники, які можуть бути в харчовому продукті. Цим документом встановлено положення про введення операторами потужностей програм - передумов, розробки постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, окремих процедур, що забезпечують результативне функціонування програм - передумов та системи НАССР, спрощеного підходу щодо застосування системи НАССР для певних операторів потужностей. Незважаючи на деякі недоліки, цей документ є перехідним положенням до обов'язкового впровадження українськими виробниками систем управління безпечністю харчових продуктів.

   У рамках адаптації законодавства України у сфері санітарних та фітосанітарних заходів до вимог Європейського Союзу продовжується робота щодо реформування системи державного контролю та нагляду безпечності харчових продуктів.

  Реалізація положень Закону забезпечила встановлення прозорого механізму надання державних гарантій безпечності та якості харчових продуктів, а також запровадження державного контролю в сфері санітарних та фітосанітарних заходів "від лану – до столу" згідно з вимогами європейського законодавства.

   З метою поступового переходу виробниками на використання процедур НАССР, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів" № 1602-18 від 22.07.2014 визначено перехідний період щодо їх впровадження, зокрема:

    «пункт 2 частини другої статті 20, статті 21, пункту 4 частини першої статті 64 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", набирають чинності для:

-      потужностей, які провадять діяльність з харчовими продуктами, у складі яких є необроблені інгредієнти тваринного походження (крім малих потужностей), - через три роки з дня, наступного за днем опублікування цього Закону (з 20.09.2017);

-      потужностей, які провадять діяльність з харчовими продуктами, у складі яких відсутні необроблені інгредієнти тваринного походження (крім малих потужностей), - через чотири роки з дня, наступного за днем опублікування цього Закону» (з 20.09.2018);

-      малих потужностей - через п’ять років з дня, наступного за днем опублікування цього Закону (з 20.09.2019)».

   Закон також запроваджує спрощену систему управління безпечністю харчових продуктів (НАССР) для закладів роздрібної торгівлі, закладів громадського харчування тощо.

   Перехідні періоди, дають можливість операторам ринку переорієнтуватись на нові вимоги та, якщо це необхідно, привести виробництво харчових продуктів у відповідність до положень нового Закону.

   Сьогодні система управління безпечністю харчових продуктів заснована на принципах НАССР визнана найнадійнішою у світі системою, яка запобігає виробництву небезпечних харчових продуктів.

    Отже, з її поступовим запровадженням рівень захищеності українського споживача зростатиме. А для того щоб система управління безпечністю харчових продуктів була впроваджена, Законом передбачаються міри покарання за невиконання його вимог.

    Так, в п.1, статті 64, розділ XI Закону «Відповідальність операторів ринку за порушення законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів» встановлена відповідальністьза:

    підпункт 4) невиконання обов’язку щодо впровадження на потужностях постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від тридцяти до сімдесяти п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від трьох до п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат та зупинення роботи потужності;

  підпункт 8) використання незареєстрованих допоміжних матеріалів для переробки та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, якщо обов’язковість такої реєстрації встановлена цим Законом, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від восьми до дванадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від п’яти до восьми мінімальних заробітних плат;

   підпункт 9) реалізація незареєстрованих об’єктів санітарних заходів відповідно до вимог цього Закону, якщо реєстрація передбачена цим Законом, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від дванадцяти до вісімнадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від восьми до дванадцяти мінімальних заробітних плат;

   підпункт 10) обіг непридатних харчових продуктів - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від п’яти до восьми мінімальних заробітних плат із відкликанням та/або вилученням з обігу таких харчових продуктів, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від п’яти до восьми мінімальних заробітних плат із відкликанням та/або вилученням з обігу таких харчових продуктів;

 підпункт 11) порушення значень параметрів безпечності об’єктів санітарних заходів, встановлених законодавством про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від восьми до дванадцяти мінімальних заробітних плат із відкликанням та/або вилученням з обігу таких речовин та/або продуктів, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від п’яти до восьми мінімальних заробітних плат із відкликанням та/або вилученням з обігу таких речовин та/або продуктів.

  Ще одним із нововведень даного Закону є обов’язкове запровадження суб’єктами господарювання простежуваності за принципом "крок назад, крок вперед", адже простежуваність є основою системи харчової безпечності.

     Порушення вимог щодо забезпечення простежуваності - тягне за собою накладення штрафу:

- на юридичних осіб - у розмірі від трьох до п’яти мінімальних заробітних плат,

- на фізичних осіб - підприємців - у розмірі від двох до трьох мінімальних заробітних плат.

   Оскільки вся відповідальність за дотримання вимог харчового законодавства покладається тільки на оператора ринку і Закон встановлює значну відповідальність, в тому числі і фінансового характеру, оператори ринку повинні оптимізувати свої зусилля та спрямовувати свої ресурси, на покращення виробничих процесів, підвищення культури виробництва, навчання персоналу.

    Наведений перелік нововведень Закону є неповним, але і він сприяє розумінню того, чому необхідно змінити стару систему контролю якості та безпечності харчових продуктів в Україні та запровадити нові механізми.

   Безпечність харчових продуктів є однією зі складових частин глобальної ключової проблеми забезпечення продовольчої безпеки у всіх країнах світу, у тому числі і в Україні. Її розв’язання було б неможливим без прийняття та впровадження на національному рівні міжнародних нормативних документів у сфері технології виробництва харчових продуктів.       Широке впровадження принципів НАССР при виробництві харчових продуктів у розвинених країнах світу зумовило необхідність однозначної оцінки третьою стороною ступеня виконання принципів НАССР, тобто сертифікації систем НАССР.

   Орган з сертифікації систем управління ДП «Миколаївстандарт-метрологія» надає послуги з незалежної оцінки та сертифікації систем управління на відповідність вимогам:

-         ДСТУ ISO 22000:2007 (ISO 22000:2005, IDT) «Системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги до будь-яких організацій харчового ланцюга»;

-         ДСТУ 4161-2003 «Системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги».

Компетентність Органу з сертифікації систем управління ДП «Мико-лаївстандартметрологія» підтверджується:

-         акредитацією Національного агентства з акредитації України на відповідність до вимог ISO/IEC 17021-1:2015 «Оцінка відповідності. Вимоги до органів, що здійснюють аудит і сертифікацію систем менеджменту»;

-         наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про призначення органів із сертифікації на виконання робіт із сертифікації систем управління в державній системі сертифікації» за № 758 від 27.06.2014.

    Орган з сертифікації систем управління активно співпрацює з підприємствами, як Миколаївської області, так і інших областей України, проводить популяризацію питань про необхідність впровадження на підприємствах систем управління, знайомить працівників підприємств з вимогами стандартів на системи управління, проводить їх сертифікацію. 

   Сертифікацію систем управління Орган має право проводити в 13 сферах економіки. Це виробництво, зберігання та реалізація харчових продуктів, промислових товарів, машинобудування, будівництво, при наданні послуг готелів і ресторанів, транспортування і зберігання, дослідження і розробок, освіти, охорони здоров'я та соціальної допомоги.

    За час роботи Органу з сертифікації систем управління ДП «Миколаїв-стандартметрологія» основною сферою залишається харчова промисловість. Інформацію щодо чинних сертифікатів відповідності на системи управління, виданих Органом з сертифікації систем управління ДП «Мико-лаївстандартметрологія», можна отримати на сайті ДП «Ми-колаївстандартметрологія» (www.ncsms.com.ua) в розділі «Основна діяльність», пірозділ «Сертифікація систем управління».

   Зважаючи на важливість та надзвичайну актуальність впровадження системи управління безпечністю харчовими продуктами, заснованої на принципах НАССР, ДП «Миколаївстандартметрологія» сприяє суб’єктам підприємницької діяльності щодо отримання необхідної інформації. За виникнення питань щодо впровадження системи управління безпечністю харчових продуктів, яка заснована на принципах НАССР, запрошуємо звертатися до Органу з сертифікації систем управління ДП “Миколаїв- стандартметрологія”, який знаходиться за адресою:

м. Миколаїв, пр-т Центральний, 11/5,

контактні телефони: (0512) 34-00-67, 0952881425;

e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

Запрошуємо до співпраці.

 

 Література

1.Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів" реєстраційний № 1602-18, дата реєстрації 22.07.2014//Офіційний веб-портал Верховної ради України.- Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1602-18.

2. Наказ МінАПК «Вимоги щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР)» від 01.10.2012 №590, зареєстрований в Міністерстві юстиції України за №1704/22016 від  09.10.2012// Офіційний веб-портал Верховної ради України.-Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1704-12.

3.  Системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги до будь-яких організацій харчового ланцюга (ISO 22000:2005, IDT): ДСТУ ISO 22000:2007. – Чинний від 01.08.2007.-К.:Держстандарт України, 2007 – 31с. – (Національний стандарт України).

4. Системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги до органів, що здійснюють аудит та сертифікацію систем управління безпечністю харчових продуктів (ISO/TS 22003:2007, IDT): ДСТУ–П ISO/TS 22003:2009.–Чинний від 01.01.2010.-К.:Держстандарт України, 2010 – 14с. – (Пробний стандарт).

5. Системи управління безпечністю харчових продуктів. Настанова щодо застосування ISO 22000:2005 (ISO/TS 22004:2005, IDT): ДСТУ-Н ISO/TS 22004:2009. – Чинний від 01.01.2010.-К.:Держстандарт України, 2010 – 13с. – (Настанова).

6. Простежуваність у кормових та харчових ланцюгах. Загальні принципи та основні вимоги щодо розроблення та запровадження системи (ISO 22005:2007, IDT): ДСТУ ISO 22005:2009. – Чинний від 01.01.2010.-К.:Держстандарт України, 2010 – 6с. – (Національний стандарт України).

7. Оцінка відповідності. Вимоги до органів, що забезпечують  аудит та сертифікацію систем менеджменту (EN ISO/IEC 17021:2011, IDT): ДСТУ EN ISO/IEC  17021:2014. – Чинний від 01.01.2016.-К.:Держстандарт України, 2016 – 30с. – (Національний стандарт України).

8.  Системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги: ДСТУ 4161 – 2003. – Чинний від 01.07.2003.-К.:Держстандарт України, 2003 – 13с. – (Національний стандарт України).

9.  Порядок сертифікації систем управління безпечністю харчових продуктів, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 25.08.2004 №185-23с.